Тиждень після теракту на Каховській ГЕС. Що відомо про наслідки катастрофи

Тиждень після теракту на Каховській ГЕС. Що відомо про наслідки катастрофи

Підрив Каховської ГЕС російськими окупантами став найбільшою техногенною катастрофою останніх десятиліть. За тиждень після трагедії вода поступово відходить з підтоплених територій, але водночас з’являється все більше інформації про постраждалих та руйнівні наслідки чергового воєнного злочину РФ в Україні.

Що відомо про ситуацію після теракту на Каховській ГЕС – в матеріалі РБК-Україна нижче.

Підрив Каховської ГЕС: головне

  • О 02:50 6 червня російські війська підірвали Каховську ГЕС на тимчасово окупованій території Херсонської області.

  • Через руйнацію греблі станції були підтоплені міста та селища нижче за течією Дніпра в Херсонській та Миколаївській областях. У небезпечній зоні опинилося близько 16 тис. людей.

  • Каховське водосховище критично обміліло – за тиждень витекло 72% води.

  • На 12 червня підтопленими залишалися 46 населених пунктів (3653 домогосподарств) Херсонщини. У Миколаївській області підтоплено 31 населений пункт.

  • Площа затоплення зменшується, але до природного рівня вода знизиться орієнтовно за 2 тижні.

  • В Херсонській області відомо про 10 загиблих, зниклі безвісти – 41 особа. У Миколаївській області 2 людини загинули.

  • Внаслідок обстрілів під час евакуації поранено 20 осіб, серед них 5 поліцейських та 2 рятувальники.

  • Рятувальникам за тиждень вдалося евакуювати майже 3000 осіб.

  • Через небезпеку інфекцій у постраждалих регіонах заборонено споживання неочищеної води, вилов риби та купання у водоймах.

  • Підрив ГЕС є потенційно небезпечним для роботи систем охолодження Запорізької АЕС. Проте наразі ситуація контрольована.

  • Ускладнено водопостачання міст Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської областей.

  • Знеструмлено понад 15 тис. споживачів у 8 населених пунктах Херсонщини. На Миколаївщині без світла 13 населених пунктів.

  • Знищені системи зрошення полів, що унеможливить ведення сільгоспробіт у південних областях.

Евакуація під обстрілами

Для ліквідації наслідків підриву ГЕС були залучені підрозділи ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії та волонтери. Уряд створив Штаб із ліквідації, було відкрито 13 евакуаційних пунктів, 8 червня Херсон відвідав президент Володимир Зеленський.

Рятувальники продовжують вивозити людей та тварин з підтоплених районів. За цей час було евакуйовано понад 2700 людей з Херсонщини. Тільки з обласного центру врятували 2318 осіб. У Миколаївській області евакуйовано 982 особи, серед яких 167 дітей.

Фото: повінь у Херсоні (Getty Images)

Проте рятувальні роботи ускладнюють постійні обстріли з боку РФ. Так, 8 червня під удар потрапив затоплений район Корабел у Херсоні. Поранення отримало 9 осіб.

Варто зазначити, з 13 червня до мікрорайону Корабел Херсона заборонять в’їзд. Буде проводитися розмінування, слідчі дії та комунальні роботи. Впродовж тижня жителі району зможуть пересуватися ним із 12:00 до 15:00.

Підтоплення на окупованих територіях

Критичною залишається ситуація на лівому березі Херсонщини, який перебуває під тимчасовм контролем окупантів. Там підтоплено 14 населених пунктів, але російські загарбники блокують евакуацію.

11 червня окупанти відкрили вогонь по човну з людьми, які намагалися виїхати на правобережжя. Загинуло 3 осіб, ще 23 було травмовано.

Окуповане місто Олешки залишилося без світла, газа та води. Жителів не випускають з міста, на виїздах встановлені блокпости. Евакуюватися дозволяють лише з паспортами РФ на територію Росії.

Наразі відомо про 9 загиблих в Олешківській громаді. У мережі з’явилася інформація про численні жертви через затоплення на окупованому лівобережжі, але через відсутність доступу до даних територій українська влада не може підтвердити це.

Незважаючи на складнощі з евакуацію на непідконтрольній частині Херсонщини, українським рятувальникам вдалося вивезти 112 осіб.

Екоцид в Україні

Підрив росіянами Каховської ГЕС має вкрай негативні наслідки для довкілля. Офіс генпрокурора вже розпочав розслідування за фактом екоциду в Україні. В Кабміні порахували, що окупанти завдали збитків екосистемі орієнтовно на 55 млрд гривень.

Під водою опинилося 30% природно-заповідного фонду Херсонської області. Повністю затоплений нацпарк “Нижньодніпровський”, а у парках “Великий Луг” та “Кам’янська Січ” міліє акваторія. Пустелі Олешківські піски загрожує підняття ґрунтових вод, Кінбурнська коса стала островом.

За словами голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, затоплено близько 55 тисяч гектарів лісу.

“Води, що стала непридатною до використання через цей теракт, вистачило б, аби поїти весь світ протягом двох днів”, – додає Прокудін.

Через руйнацію гідроелектростанції у воду потрапило 150 тонн машинного мастила, шкідливі речовини з полігонів побутових відходів, каналізацій, кладовищ, вигрібних ям, агрохімікати.

У водоймах Дніпропетровщини та Миколаївщини масово гине риба, а в Чорному морі фахівці фіксують опріснення морської води. Це також може призвести до загибелі іхтіофауни морського узбережжя. Збитки для рибної галузі від мору риби можуть сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 млрд гривень.

Пляжі Одеської області забруднені сміттям, яке течією виносить в море внаслідок повені. Це не тільки речі, меблі, техніка, але й вибухонебезпечні предмети – російські боєприпаси та міни зі складів окупантів, які розташовувались на лівобережжі Херсонської області.

Удар по аграрному сектору

Теракт на Каховській ГЕС може призвести до того, що поля на півдні України стануть непридатними для аграрних робіт через знищення систем зрошення.

За інформацією Мінагрополітики, без джерела води залишиться 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. На їх відновлення може піти від 3 до 7 років.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що декілька мільйонів тонн цьогорічного врожаю може бути втрачено.

На постраждалих угіддях вирощувалися овочі, баштанні культури, соя, кукурудза, пшениця, соняшник. Без води овочівництво неможливо, а вирощування зернових та олійних культур буде низковрожайним.

Нестача питної води

Без централізованого водопостачання залишилися мешканці 19 населених пунктів Херсонської області. В Херсоні без води – мікрорайон Острів.

Фото: у підтоплені регіони привозять бутильовану воду (Getty Images)

Після підриву Каховської ГЕС з 8 червня припинила надходити вода у водосховище “Південне”, яке забезпечувало водопостачання населених пунктів Дніпропетровської області.

За даними Штабу з ліквідації наслідків катастрофи, станом на 12 червня було відсутнє водопостачання в 32 населених пунктах – це майже 165 тис. абонентів Дніпропетровщини.

70% водопостачання Кривого Рогу відбувалося за рахунок саме Південного водосховища. Мер міста Олександр Вілкул закликав людей скоротити споживання води, поки влада працює над стабілізацією ситуації.

У Миколаївській області проблему нестачі питної води мають вирішити подачею руслом річки Інгулець.

Відомо, що уряд виділив 2,4 млрд грн для будівництва нових магістральних водопроводів та забезпечення потреб у питній воді населення Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Небезпека інфекцій

Жителів підтоплених регіонів закликають не вживати воду з відкритих водойм, не купатися в ній, не ловити та не їсти рибу через загрозу гострих кишкових інфекцій.

Внаслідок затоплення полів, каналізаційних споруд, кладовищ та домогосподарств вода має високий рівень забруднення.

МОЗ зафіксувало підвищення мікробіологічних показників у поверхневих водах у південних регіонах України, проте епідемічна ситуація контрольована.

Щоденно фахівці проводять відбір проб питної та річкової води. Міністерство охорони здоров’я наголошує, що жителям Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської та Одеської областей потрібно використовувати лише бутильовану та привозну воду, а також також ту, що подається централізовано через систему водопостачання.

Фото: у підтоплених районах через забруднення води є небезпека інфекційних хвороб (Віталій Носач, РБК-Україна)

Загроза для Запорізької АЕС

Підрив військами РФ Каховської ГЕС становить потенційну небезпеку для Запорізької АЕС. Каховське водосховище було джерелом води для ставка, який використовувався для охолодження ядерних реакторів.

В “Енергоатомі” та МАГАТЕ запевняють, що поки ситуація є контрольованою. В ставку достатньо води для забезпечення потреб станції. З вересня 2022 енергоблоки окупованої ЗАЕС не працюють, тому активного випаровування води зі ставка-охолоджувача не відбувається.

При цьому ситуацію на атомній станції планує оцінити глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Найближчими днями він має відвідати ЗАЕС, а потім зустрітися з президентом України.

Ситуація в Криму

Водопостачання Кримського півострова відбувалося Північно-Кримським каналом із Каховського водосховища, тож теракт на ГЕС невдовзі залишить Крим без прісної води.

У британській розвідці прогнозують, що окупаційна влада намагатиметься вирішити цю проблему за допомогою місцевих водосховищ, обмежень води для населення, буріння нових свердловин і доставки бутильованої води з Росії.

За даними Центру національного спротиву, в Криму вже виникли серйозні проблеми з водопостачанням. Однак у Кремлі дали вказівку окупаційній адміністрації півострова щодо замовчування критичної ситуації.

Додаткова небезпека через нестачу води виникає у промислових підприємств півострова. Так, завод “Титан” біля Армянська критично потребує води для виробничих процесів.

Через підрив Каховської ГЕС та відсутність води робота підприємства буде неможливою. В ГУР повідомляють, що окупанти почали мінувати цехи заводу і готують новий теракт, який може призвести до забруднення аміаком. В разі вибуху аміачна хмара накриє Армянськ, Красноперекопський район та південні райони Херсонської області.